Ціна на вуглеводні: вже пік чи лише трамплін для зростання? 06.03.2026 16:14 Укрінформ Розглядаємо вплив військової кампанії проти Ірану на глобальний ринок нафти та газу та цінову динаміку в Україні.
Завершується перший тиждень нестабільності на світових ринках нафти і зрідженого газу, спровокованої початком військової операції США та Ізраїлю проти Тегерана, іранськими нападами на видобувні об’єкти сусідніх країн і блокуванням стратегічно значущої для морських перевезень Ормузької протоки. І хоча паніка дещо вщухла і темпи збільшення цін уповільнилися, передбачити, коли ситуація стабілізується, неможливо. Адже навіть самі Сполучені Штати неодноразово змінювали думку щодо вірогідної тривалості операції. На жаль, Європа, а з нею і Україна, – серед тих, на кому криза найбільше відбилася фінансово. Натомість РФ, здається, отримала шанс для пом’якшення санкцій, збільшення прибутків і навіть важіль для нового енергетичного тиску.
ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК ВУГЛЕВОДНІВ: ВИДОБУТОК ВНИЗ, ЦІНИ – ВГОРУ
У понеділок, на відкритті перших після початку американсько-ізраїльської операції в Ірані торгів, вартість на нафту марки Brent піднялася на 13% – до понад $82 за барель. Згодом щоденно нафтові котирування збільшувалися на кілька «зелених». Темпи зростання дещо сповільнилися після обіцянок Дональда Трампа розглянути можливість супроводу танкерів в Ормузькій протоці американськими військовими кораблями, а також через очікування, що США вдадуться до інтервенцій на ф’ючерсному ринку, і – на жаль, для нас, – заяви про тимчасове полегшення обмежень при закупівлях російської нафти.
На початку торгів у п’ятницю, 6 березня, ціни навіть уперше цього тижня знизилися. Зокрема, ф’ючерси на нафту марки Brent – на 95 центів, до $84,46 за барель, а West Texas Intermediate – аж на $1,08 долара, до $79,93.
Отже, загальне тижневе підняття нафти Brent досягло 16,4%, а WTI – 19,2%. Це найшвидше збільшення з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну чотири роки тому.
Разом з тим через іранські напади на Катар, який забезпечує п’яту частину світового експорту скрапленого газу, ціни на «блакитне паливо» в Європі в понеділок злетіли більш ніж на 50%. Хоча потім вартість газу трохи зменшилася, у четвер підняття поновилося – відразу на 13%.
Надалі ціни визначатимуться саме геополітикою і залежатимуть від того, чи буде цілком відновлено видобування і транспортування вуглеводнів у державах Перської затоки. Вплив на світові нафтові ринки звичних факторів – як-от, поточні обсяги видобутку і плани ОПЕК, відомості про світові запаси, економічні показники США, – не впливають.
Руйнівні дії Тегерана впливають на регіон, який забезпечує майже третину світового видобутку нафти. Виробництво у всіх країнах різко зменшилося. Наприклад, в Іраку (другий найбільший виробник нафти в ОПЕК) – принаймні на половину. Є ризик, що за декілька днів, якщо не вдасться відновити експорт, країна зовсім припинить видобування.
Іран вже неодноразово атакував танкери в Ормузькій протоці, через яку проходять до 20% світових потоків нафти і зрідженого природного газу. Рух через протоку фактично заблоковано. Щонайменше 200 суден, левова частка яких – танкери з нафтою й газом – чекають у відкритих водах.
За інформацією аналітиків, за останню добу через протоку пройшли лише два комерційні судна, жодне з яких не перевозило пальне.
«У разі тривалої кризи ціни на нафту можуть зрости до $120-150 за барель, що викличе подорожчання пального, інфляцію, падіння виробництва та загрозу глобальної рецесії», – попереджають експерти.
Підсумовуючи економічні наслідки першого тижня військової операції проти Ірану, директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко визнає, що її вплив на світовий та європейський нафтові й газові ринки дійсно серйозний.
Володимир Омельченко
«Європа дуже залежить від імпорту дистилятів. Вартість дизпалива там вже зросла на 10-15%. Бензин дорожчає не так швидко – на 2-5%. Але зараз ситуація вже поступово стабілізується. Загалом бачимо, що ціни на нафту у світі зросли на 10-15%. І таких стрибків, як у понеділок, немає», – говорить експерт у коментарі Укрінформу.
При цьому ручатися, що найближчим часом подібні стрибки не поновляться, ніхто не може.
ПОСТУПКИ ДЛЯ НАФТИ З РФ: ВИМУШЕНИЙ «ПРЯНИК» ДЛЯ АГРЕСОРА
Одним з найбільших вигодонабувачів у ситуації, що виникла, хоч як це сумно, стала держава-агресорка. Через втрату доступу не тільки до значних обсягів вуглеводнів з Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ, Кувейту, Бахрейну, Катару, а й до дешевої підсанкційної іранської нафти, є ризики поглиблення співпраці великих споживачів з російськими експортерами. Насамперед, це стосується Китаю та Індії.
КНР, наприклад, дотепер отримувала з Ірану 13% імпорту сирої нафти. При цьому через Ормузьку протоку до Піднебесної надходила третина усього імпорту нафти і чверть – зрідженого газу. Альтернатив небагато – тим паче, що й без того Пекін не надто зважав на американські та міжнародні санкції проти вуглеводнів з РФ (20% нафтового імпорту країни – з Росії).
Натомість Індія, як відомо, відреагувала на загрозу вторинних санкцій від США і скоротила закупівлі російської нафти. Але вже в перші дні нинішнього загострення на світових ринках почала всерйоз обговорювати повернення до постачань з Російської Федерації. Для початку – партій з танкерів, що через пов’язані з американськими санкціями та передбачені новою торговельною угодою між Нью-Делі та Вашингтоном обмеження застрягли поблизу індійських вод.
Напередодні ж США оголосили, що дозволять Індії протягом місяця купувати російську нафту з вже завантажених танкерів. Санкції за подібні операції не застосовуватимуть.
«Цей короткостроковий захід не принесе значного фінансового зиску російському уряду, оскільки дозволяє лише операції з нафтою, яка вже застрягла в морі», – прокоментував Міністр фінансів США Скотт Бессент.