За останні двісті мільйонів років діаметр Місяця зменшився на п’ятдесят метрів. Наразі науковці зафіксували 1114 нових тріщин, що вказують на поточну активність.
Місяць / © unsplash.com
Місяць не є зовсім «нерухомим» в геологічному плані — свіжий аналіз поверхні небесного тіла підтвердив, що його діаметр і надалі поступово скорочується. Дослідники виявили додаткові утворення, які свідчать про тривале стискання та рухи кори.
Про це проінформувало видання Iflscience.
Науковцям вже було відомо, що Місяць за минулі 200 мільйонів років втратив орієнтовно 50 метрів у діаметрі, через те, що його внутрішні шари остигають та стають твердішими. Останні дані показують, що цей процес відбувається: група вчених виявила більше тисячі раніше невідомих малих морських кряжів у темних місячних низинах. Загалом їх тепер нараховують 2634.
Ці розриви та викривлення кори формуються внаслідок стискання місячної площини. Вони близькі за віком до лопатевих уступів — розривів, знайдених у високогір’ях раніше. Кряжі та уступи часто поєднані між собою, що вказує на спільне походження. Усереднений вік нових утворень — приблизно 124 мільйони років, у той час як уступи дещо молодші — близько 105 мільйонів років.
За словами співробітника дослідження Тома Воттерса з Центру досліджень Землі та планет, ці знахідки підтверджують, що Місяць залишається динамічним і продовжує зменшуватися. Провідний автор Коул Найпавер зауважив, що вперше вийшло зафіксувати масштабне розповсюдження таких розривів у місячних морях, що сприяє формуванню цілісного уявлення про сучасний тектонізм небесного тіла.
Вчені акцентують: майбутні місії, зокрема «Артеміда», дадуть можливість глибше зрозуміти внутрішню структуру Місяця, його теплову еволюцію та характер місяцетрусів. Запуск «Артеміди II» планується найближчими тижнями — екіпаж пролетить навколо Місяця та матиме змогу одержати нові дані про його площину.
Нагадаємо, минула дев’ята планета Сонячної системи Плутон зараз має статус карликової. Його видовжена орбіта та крижана зона Томбо привертають увагу астрономів.