Братську могилу з останками десятка юних осіб відкопали біля Кембриджа.
Знайдені черепи. Фото: Кембридзький університет
У приміському парку Вандлбері поблизу Кембриджа археологи наткнулися на похоронну яму IX століття, де знайшли 10 людських решток. Серед них — кістяк чоловіка незвичайного росту, який, згідно з результатами аналізу, зазнав операції на голові.
Про це повідомило інформаційне агентство Live Science.
Під час літніх навчальних розкопок 2025 року група експертів і студентів виявила на периферії стародавнього поселення залізної епохи яму завдовжки приблизно 4 метри. У ній знаходилися чотири цілісні скелети, відокремлені голови та кістки ніг — усі належали молодим чоловікам. Археологи стверджують, що поєднання непошкоджених та розібраних кістяків, а також ознаки можливого зв’язування людей вказують на їхню насильницьку кончину.
Радіовуглецеве датування одного з кістяків віднесло його до 772–891 років. Науковці припускають, що захоронення може бути пов’язане з конфліктом між саксами та вікінгами, оскільки територія сучасного Кембриджа в той час була прикордонною смугою. Разом з тим на кістках не виявили типових бойових пошкоджень, тому померлі, ймовірно, не загинули у бою.
Найбільше зацікавлення науковців викликав юнак віком 17–24 роки. Його зріст досягав приблизно 1,95 м — незвичний показник для тієї доби. На черепі зафіксували овальний отвір діаметром 3 см, який міг бути наслідком трепанації. Остеологи гадають, що в чоловіка могла бути пухлина гіпофіза, яка викликала гігантизм і головний біль, а хірургічне втручання могло бути спробою зменшити тиск всередині голови.
Знайдені черепи. Фото: Кембридзький університет
Це перше за майже пів століття відкриття людських останків у рамках студентських розкопок Вандлбері. У подальшому експерти мають намір провести ДНК-дослідження та хімічний аналіз, щоб встановити походження та стан здоров’я похованих чоловіків і підтвердити, чи були серед них вікінги.
Нагадаємо, археологи розкрили нові свідчення того, що ритуали обезголовлення та публічної демонстрації голів були значно більш розповсюдженими серед народів залізної доби на території нинішньої Іспанії, ніж вважалося досі.