“`html
Підходи до визначення ціни акцій за процедурою squeeze-out мають бути змінені – Федерація роботодавців 06.02.2026 17:05 Укрінформ Арбітром у встановленні ціни акцій у разі обов’язкового викупу повинен бути наглядний орган ринків капіталу – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Відповідну пропозицію висловили представники Федерації роботодавців України на круглому столі в Укрінформі.
Сергій Біленький
Член президії ради Федерації роботодавців Сергій Біленький наголосив на тому, що діяльність squeeze-out впроваджувалася з метою вдосконалення корпоративного управління та адаптації України до європейських стандартів. Але зараз вона перетворилася на джерело юридичної невизначеності та інструмент для гальмування діяльності компаній.
Андрій Ніколаєнко
"В Україні, в умовах майже непрацюючого фондового ринку, склалася ситуація, коли судові інстанції починають визначати – на основі різних аргументів, в залежності від доводів юристів – чесну ціну акцій при squeeze-out", – зазначив народний депутат Андрій Ніколаєнко.
Олександр Задорожний
Адвокат АТ "Укрграфіт" Олександр Задорожний підкреслив, що спочатку squeeze-out мав на меті виключити з переліку акціонерів так звані "неіснуючі особи" і, як наслідок, унеможливити рейдерські захоплення підприємств за допомогою міноритарних акціонерів.
"Однак, проблемою стало визначення вартості викупу акцій у міноритарних акціонерів", – підкреслив адвокат.
Таким чином, визначення ціни викупу має здійснювати незалежний оцінювач. При цьому підприємці повідомляють про ситуації, коли міноритарні акціонери через декілька років після здійснення squeeze-out ініціюють судові розгляди, вимагаючи переглянути ціну викупу в сторону суттєвого збільшення.
"Суди почали використовувати підхід, за яким вартість має бути не лише ринковою, а й справедливою. Слід зазначити, що не існує експертної методології визначення справедливої вартості акцій. Експерти в цій галузі стверджують, що ринкова вартість і є справедливою", – пояснив Задорожний.
Андрій Гінінгер
"Коли європейські країни реалізовували Директиву про пропозиції поглинання, вони вказали, що коригування ціни обов’язкового продажу акцій у всіх країнах ЄС виконує регулятор. У нашому випадку це Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку", – акцентував увагу юрист Групи Метінвест Андрій Гінінгер.
За його словами, коригування ціни відбувається під час операції squeeze-out, після чого ніяких подальших судових суперечок не виникає.
Роман Кудрицький
Адвокат компанії "Рудь" Роман Кудрицький зауважив, що в процесі викупу акцій повинен бути регулятор, який би вирішував питання ціни акцій. На його думку, регулятор повинен встановлювати найбільшу ціну викупу акцій.
Представники бізнесу підкреслили, що проблема squeeze-out не може бути вирішена лише через судову практику або законодавчі зміни. Вона потребує збалансованого підходу між охороною прав міноритарних акціонерів, роллю кваліфікованої оцінки, межами судового втручання в корпоративні процеси та інше.
Діяльність squeeze-out була впроваджена в Україні у 2017 році відповідно до статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» як інструмент узгодження корпоративного законодавства з європейськими стандартами. Її метою було завершення корпоративних змін шляхом викупу акцій у формальних власників.
Як повідомлялося, за інформацією Федерації роботодавців, тільки двадцять відсотків українських компаній визначили власні цілі сталого розвитку, що свідчить про недостатню готовність бізнесу до ESG-трансформації.
Фото: Євген Котенко, Укрінформ
Фото Укрінформу можна придбати тут.
Бізнес Економіка Україна “`