Дослідники гадають, що наші спогади можуть бути оманою для мозку.
Фото / © iStock
Науковці припускають, що наш розум може бути ілюзорним. Замість справжнього минулого, спогади начебто з’являються через випадкові відхилення у Всесвіті. Але самі дослідники запевняють: це скоріше філософське припущення, аніж справжня небезпека.
Про це повідомило видання Daily Mail.
Чи можемо ми вірити власним спогадам
Ми сприймаємо особисті спогади як найбільш надійні. Чи то спогади з дитинства, чи усвідомлення того, що ми їли зранку, — пам’ять виглядає певним дороговказом у світі. Але група фізиків стверджує: навіть це може бути самообманом.
Відповідно до їхньої теорії, наші спогади з’являються не через реальні випадки з минулого, а через непередбачувані коливання матерії та енергії. Тобто все, що ми пам’ятаємо, може не мати жодного зв’язку з дійсністю — подібно до наших сновидінь чи уявлень.
Концепція «мозку Больцмана»
Цю ідею назвали концепцією мозку Больцмана на пошану австрійського фізика Людвіга Больцмана. Вона запевняє, що розум людини з усіма спогадами, думками та почуттями може мимовільно виникнути з безладу в будь-який момент.
На перший погляд це виглядає дивно. Однак науковці кажуть, що така можливість витікає з головних законів фізики.
Як це працює
Якщо Всесвіт існує досить довго, довільні комбінації часток можуть сформувати будь-яку структуру. Серед них — і точний стан нашого мозку з усіма спогадами, переконаннями та прагненнями.
Теоретичний фізик Карло Ровеллі пояснює: у віддаленому майбутньому Всесвіт може перетворитися на однорідний «гарячий суп», де випадкові відхилення творять структури. Розум, схожий на наш, може виникнути на мить і знову розчинитися в хаосі. У нескінченному часі це трапиться не раз, і виникає запитання: а чи не є ми одним із таких «мозків Больцмана» просто зараз?
Чи варто турбуватися
Інтуїтивно здається, що це вкрай малоймовірно. Але з точки зору фізики, за деякими законами, бути випадковою флуктуацією значно вірогідніше, ніж мати справжнє минуле.
Проблема пов’язана з другим законом термодинаміки, який стверджує, що хаос у системі з часом зростає. Щоб сучасна фізика працювала, цей закон має бути симетричним відносно часу. Тобто світ із великою ймовірністю був більш хаотичним як у минулому, так і в майбутньому.
Професор Девід Волперт пояснює: найбільш ймовірно, що ми знаходимося в особливій точці розвитку ентропії Всесвіту — і можемо бути «мозком Больцмана». Це означає, що наші спогади потенційно можуть бути неправдивими.
Співавтор Джордан Шарнгорст каже: ми не можемо довести, що ми не «мозки Больцмана», але й немає жодних причин вважати, що ми ними є. Це скоріше філософська гра, ніж науковий факт, подібна до гіпотези про симуляцію.
Дослідники наголошують: єдиний спосіб переконатися, що наші спогади правдиві, — вірити теорії Великого вибуху. Якщо Всесвіт мав конкретний початок із визначеним рівнем хаосу, ми можемо орієнтуватися в часі та усвідомити, що не є випадковою флуктуацією.
Карло Ровеллі підсумовує: завдяки знанням про Великий вибух ми можемо бути впевнені — ми не «мозки Больцмана», і наші спогади, скоріш за все, відображають дійсність.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що науковці надали п’ять важливих рекомендацій, як поліпшити пам’ять та діяльність мозку.