У сховищах США приховують надзвичайно рідкісну акулу планети — факти про неї.

Поміж мільйонів заспиртованих риб у Луїзіані, вчені зберігають рідкісну кишенькову акулу. Вона — єдиний відомий науці представник власного роду.

Mollisquama mississippiensis. Фото: TUBRI/Паулою Берч

Mollisquama mississippiensis. Фото: TUBRI/Паулою Берч

У минулих військових сховищах епохи Другої світової війни у Луїзіані, де колись тримали амуніцію, сьогодні розташована найбільша на світі збірка риб — більше ніж 8 мільйонів одиниць у ємностях. Серед них є справжній науковий скарб: єдина відома на земній кулі кишенькова акула виду Molisquama mississippiensis, про яку людству відомо лише з одного-єдиного примірника.

Про це сповістило видання Iflscience.

Рідкісну акулу тримають у Науково-дослідницькому інституті біорізноманіття Тулейнського університету (TUBRI) в містечку Белл-Часс. Керівник установи Браян Сідлаускас зазначає: усі наукові відомості про цей вид базуються виключно на цьому невеличкому зразку. Свою назву акула дістала через дивовижні м’ясисті «кишеньки» поблизу грудних плавців, які вчені вивчали за допомогою синхротронного сканування.

Науковці припускають, що ці утворення можуть бути пов’язані з біолюмінесценцією — можливо, акула застосовує сяйво для самозахисту. Проте, зафіксувати це явище в натуральних умовах поки що не вдалося. Інший відомий представник роду — Molisquama parini. Разом ці два зразки є єдиними «кишеньковими акулами», знаними науці.

Колекція TUBRI бере початок з досліджень іхтіолога Рояла Д. Сатткуса. З плином часу зібрання так розрослося, що будівля Тулейнського університету, де його спершу тримали, за переказами почала просідати під вагою банок із «маринованою рибою». Тому експонати перемістили до колишніх військових бункерів, де колекція й надалі збагачується.

Значний внесок зробила група консорціуму DEEPEND. Під час експедицій у Мексиканській затоці дослідники передали більше тисячі новітніх зразків, зокрема 36 видів, яких раніше не було в архіві. Ці матеріали сприяють вивченню, як змінюється біорізноманіття залежно від глибини та впливу діяльності людини.

Кожен зразок супроводжується докладними метаданими, а після генетичного штрих-кодування стає доступним для науковців з усього світу.

Зі слів Сідлаускаса, поєднання традиційних методів зберігання з сучасними цифровими технологіями створює «міст між століттями природознавчої історії та майбутніми відкриттями», даючи змогу зберегти унікальні матеріали для прийдешніх поколінь дослідників.

Нагадаємо, біологи знайшли на морському дні «величезне» 300-річне створіння. Ним виявився прадавній чорний корал у глибинах Фіордленду.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *