У самому серці Туреччини було виявлено місцеве опускання земної поверхні. Фахівці вказують на явища у мантії Землі, які модифікують рельєф з-під низу.
Туреччина / © pixabay.com
В Коньянському басейні у Центральній Анатолії виявили активне осідання земної площини — незважаючи на те, що навколишнє плоскогір’я багато мільйонів років неухильно здіймається. Новітнє дослідження, здійснене на основі супутникових вимірювань GNSS та InSAR, засвідчило: занурення відбувається саме в центральній частині басейну та не пов’язане з рухами вздовж ліній розломів.
Про це сповістило видання The Times of India.
Вчені об’єднали супутникові відомості з сейсмічними зображеннями, аналізом сили тяжіння та лабораторними макетами. Результати вказують на процеси, які виникають з глибин літосфери. Під басейном зафіксували сейсмічні аномалії на глибині 50–80 км — зону більш щільної та холодної літосфери, котра може опускатися в мантію.
Подібний механізм називають літосферним крапельним плином: коли більш важкі нижні прошарки літосфери відокремлюються та занурюються вглиб, вони здатні «тягнути» кору донизу. Саме це, за висновками дослідників, і викликає теперішнє осідання Коньянського басейну. Аналогічні явища раніше фіксували в Сьєрра-Неваді, на плато Альтіплано та Пуна.
В той час, як все Центрально-Анатолійське плоскогір’я залишається піднесеним — з товщиною кори до 40 км та середньою висотою приблизно 1,5–2 км — Коньянська улоговина поводиться по-іншому. Аналіз рельєфу демонструє місцеве зменшення поверхні до 280 метрів від очікуваних показників.
Науковці підкреслюють: цей тип осідання може бути завершальною фазою тривалого процесу зміни літосфери, який формує плоскогір’я вже понад 10 мільйонів років. Нові дані показують, що навіть у «спокійних» з тектонічної перспективи регіонах глибинні процеси мантії продовжують впливати на рельєф.
Нагадаємо, NASA сповістило про фіксацію незвичайного явища у верхніх шарах атмосфери Землі. Аномалію, яку зауважили прилади Міжнародної космічної станції (МКС), пов’язують з руйнівним ураганом «Хелен».